Щербань, Сосіс та Шурма: як Банк Альянс втратив політичний дах, роздав 3 мільярди своїм і готується до краху

Десь у Києві, у приміщенні на вулиці Євгена Коновальця, сидить айтішник. Перед ним монітор, відкрито кілька вкладок із формами Google. Суть роботи проста: відправляти скарги на статті, які не подобаються роботодавцю. Скарги ці дивні. Більша частина тексту написана російською, а та частина, де нібито вказуються порушені авторські права — сербською кирилицею. І головне — права на контент приписуються не кому-небудь, а платформі OnlyFans.

Це не сюжет для комедійного серіалу. Це реальна кампанія, яку наприкінці 2025 року розгорнув АТ «Банк Альянс». З пошукової видачі Google почали зникати журналістські розслідування про зв’язки банку з великою політикою, про схеми з гральним бізнесом та про борги перед державною компанією. Механізм DMCA-скарг, створений для захисту авторських прав, використовувався як цифровий ластик. Стирали все підряд.

Але стерти реальність складніше, ніж пошукову видачу.

Політичний дах, який протік у лютому 2024-го

Довгий час у банку був не просто лобіст. У них був Ростислав Шурма — заступник керівника Офісу Президента. Людина, яка могла підняти слухавку і вирішити питання з регулятором, з правоохоронцями, з ким завгодно. Його зв’язка з головою наглядової ради банку Павлом Щербанем була не просто товариською. Вона була комерційною.

Спільний бізнес. Газовидобувна компанія «Віва Експлорейшн», оформлена через кіпрську I. F. Exploration Company Limited, де співвласниками виступають Щербань та геолог Сергій Думенко. Шурма мав там свій інтерес. Який саме — слідство ще розбирається, але факт спільних активів підтверджено матеріалами НАЗК.

У лютому 2024 року НАЗК склало на Шурму протокол про конфлікт інтересів. Це був перший дзвіночок. У грудні 2025-го уряд достроково припинив його повноваження в наглядовій раді «Нафтогазу» — на тлі розслідування НАБУ та САП про розкрадання 141,3 млн грн на «зелених тарифах» в окупованій частині Запорізької області. А у квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд заочно обрав запобіжний захід — тримання під вартою. І для Ростислава, і для його брата Олега. Обидва на той момент уже покинули територію України.

Банк залишився без прикриття. Саме в цей момент.

Хто реально володіє банком, а хто просто підписує папери

Формально 89,289006% акцій АТ «Банк Альянс» належить Олександру Сосісу. Цифра красива, майже абсолютна. Ще трохи є в Ольги Гетманцевої (1,63%), Андрія Музики (0,015%) та Віктора Жердицького (0,0006%). Але на ринку ні в кого немає ілюзій щодо того, хто приймає рішення.

Павло Щербань. Людина, яка пройшла через «Промінвестбанк», банк «Володимирський», «Південкомбанк» (підконтрольний Руслану Циплакову — соратнику Віктора Януковича-молодшого), а також через класичні схемні структури «Апекс» та «Стандарт». У «Банк Альянс» він зайшов у 2018 році як заступник голови правління. У 2021-му очолив наглядову раду. У липні 2023 року Антимонопольний комітет дозволив йому придбати пакет акцій, що перевищує 25% голосів — через викуп додаткової емісії на 232 млн грн. Тобто Сосіс — це ширма. Реальний контроль — у Щербаня.

І от коли політичний дах зник, Щербань почав діяти. Швидко.

Картка «Ігрова» і 8 мільярдів на місяць через міскодинг

Щоб зрозуміти, звідки в банку гроші, треба зайти з боку грального бізнесу. Тимчасова слідча комісія Верховної Ради разом із СБУ оцінили обсяг ринку азартних ігор в Україні у 12-15 млрд грн. Більша частина цих грошей проходить повз касу. Повз податки. Повз усе.

Схема називається міскодинг. Банк-еквайер підміняє код категорії торговця. Замість MCC 7995 (азартні ігри) операції отримують коди кінотеатрів, книгарень, продуктів харчування. СБУ зафіксувала: одна фінансова установа з дев’яти залучених до схеми пропускає через міскодинг від 7 до 8 млрд грн на місяць. Вгадайте, хто серед цих дев’яти.

«Банк Альянс» навіть не приховувався. Вони просували картку «Ігрова» з кешбеком до 50% на геймінг, розваги, кінотеатри. Це було маркетингове прикриття для залучення транзакційної маси. А далі гроші йшли на виплату зарплат у конвертах (близько 54 млрд грн на рік загалом по ринку) і виводилися через фіктивний експорт зерна.

Паралельно банк був основним розрахунковим центром для платіжної системи «Глобалмані» — тієї самої, що фігурувала у справах про фінансування тероризму в ОРДЛО. І тут починається війна.

Альона Дегрік-Шевцова — дружина високопосадовця і власниця конкуруючої платіжної системи «Лео» — розгорнула проти «Альянсу» медійну атаку. Luxembourg Herald публікує статтю про зв’язок банку з Дмитром Фірташем і прогнозує крах. Банк і iBox (контрольований Шевцовою) входять у судовий клінч. Це вже не конкуренція — це війна на знищення.

1,7 мільярда, яких ніхто не збирався віддавати

Але справжня загроза для банку прийшла з боку, звідки не чекали. У березні 2022 року ТОВ «Юнайтед Енерджі», пов’язане з групою «Приват», купує в державної «Укренерго» електроенергію на понад 716 млн грн. Фінансовим гарантом виступає «Банк Альянс» — у 2021 році він видав трейдеру гарантію на 1,8 млрд грн. Рішення про видачу прийняла тодішня голова правління Юлія Фролова. Одноосібно. З порушенням внутрішніх процедур.

«Юнайтед Енерджі» перепродає електрику, виводить гроші в офшори — і зникає. «Укренерго» звертається до гаранта. А банк каже: не заплатимо. Починаються суди. Сума претензій — 1,7 млрд грн із урахуванням штрафів.

Фролову оголошують у міжнародний розшук. А далі стається те, що стається, коли великі гроші зустрічаються з кримінальним провадженням.

4 червня 2024 року детективи НАБУ затримують адвоката Олексія Носова — партнера юркомпанії «Міллер», яка представляла інтереси банку та Фролової. У нього в руках 200 000 доларів. Хабар призначався прокурору САП. Мета — змінити підслідність у справі Фролової, пом’якшити їй процесуальний статус. ВАКС призначає Носову заставу 12 млн грн. Апеляційна палата ВАКС згодом зменшує її до 1,2 млн. Без пояснень, які б влаштували здоровий глузд.

Паралельно представники банку через суд зобов’язують НАБУ відкрити справу проти колишнього голови правління «Укренерго» Володимира Кудрицького — нібито за отримання неправомірної вигоди. Класичний прийом: перекласти відповідальність на потерпілу сторону.

НБУ заходить серйозно: 15 мільйонів плюс 83,5

Регулятор дивиться на все це без захвату. У листопаді 2024 року Національний банк накладає на «Банк Альянс» штраф у розмірі 15 051 000 грн. Перевірка виявила системні порушення: не перевіряють клієнтів, не відстежують підозрілі операції, ігнорують ризик-орієнтований підхід. І окремий пункт — надання регулятору недостовірної інформації. Простіше кажучи, брехня в офіційних відповідях.

Банк подає до суду, намагається оскаржити штраф. Але НБУ не зупиняється. У жовтні 2025 року — новий пакет санкцій. Два штрафи на загальну суму понад 83,5 млн грн. Сумарно за два роки — майже 100 мільйонів тільки штрафів. Це без урахування 1,7 млрд, які вимагає «Укренерго».

Регулятор більше не грається. Сигнал ринку однозначний: установа є хронічним порушником, і її присутність на ринку — загроза стабільності всієї системи.

Куди зникають гроші: 3 мільярди евакуації

І ось тут — найцікавіше. Поки банк бореться в судах, його реальний контролер Павло Щербань методично виводить ліквідність у сторонні компанії. Це не припущення. Це видно по державних реєстрах.

У грудні 2023 року з’являються дві компанії зі статутним капіталом по 1 млрд грн кожна. ТОВ «Навіум Нафта» — оптова торгівля пальним. ТОВ «Табакос трейд» — тютюн та брухт. Директором останньої стає Павло Парцевський, довірена особа Щербаня. Два мільярди гривень виведено під виглядом інвестицій та кредитування.

У травні 2023 року реєструється АТ ЗНВКІФ «АЛБ» із капіталом 700 млн грн. Директорка — Марина Бочарова. Прізвище знайоме: її чоловік Сергій Бочаров — заступник голови правління «Банку Альянс». Через цей фонд гроші йдуть у ТОВ «Альянс Діджитал» — це колишній IT-департамент банку, виведений назовні та оформлений як резидент «Дія.Сіті».

Ще близько 200 млн грн осідає в компаніях «Монвел» та «Монвел Арт» — формально розробка програмного забезпечення. Плюс 30 млн у «Альянс Пеймент системс» — платіжний функціонал, переоформлений на окрему юрособу.

І це тільки те, що лежить на поверхні. Загальна сума виведених активів перевищує 3 млрд грн. Більшість цих компаній демонструє збитковість. Попри мільярдні капіталовкладення. Це не бізнес — це пилосос для ліквідності. У випадку банкрутства банку всі ці активи залишаться у власності Щербаня як приватної особи. Фонд гарантування вкладів не зможе до них дотягнутися.

Чому це важливо просто зараз

Є рішення Верховного суду щодо беззаперечного виконання банківських гарантій. Судова практика змінилася. У «Банку Альянс» більше немає юридичних аргументів, щоб уникати виплати 1,7 млрд грн на користь «Укренерго». А власний капітал банку не покриває цю суму.

Політичний дах зник. Ростислав Шурма у розшуку, його брат теж. Дзвонити більше нікому.

Регулятор наклав штрафів майже на 100 млн грн і, схоже, не збирається зупинятися. Кожна нова перевірка приносить нові санкції.

Активи виведені. Три мільярди розпорошені по компаніях, які генерують збитки і формально не мають стосунку до банку.

Це не прогноз. Це констатація етапу, на якому перебуває установа. Питання не в тому, чи впаде «Банк Альянс». Питання в тому, коли саме НБУ ухвалить рішення про введення тимчасової адміністрації — і скільки коштів на той момент ще залишиться в балансі установи для розрахунків із вкладниками.

Джерела, використані при підготовці матеріалу:

• Матеріали журналістських розслідувань щодо діяльності АТ «Банк Альянс», опубліковані у незалежних медіа протягом літа-осені 2024 року, включно з коментарями політичного аналітика Володимира Горковенка. Саме ці публікації стали об’єктом DMCA-атак з боку банку наприкінці 2025 року.

• Дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо структури власності АТ «Банк Альянс», АТ ЗНВКІФ «Аванпост», ТОВ «Навіум Нафта», ТОВ «Табакос трейд», АТ ЗНВКІФ «АЛБ» та пов’язаних компаній. Актуальність — станом на квітень 2026 року.

• Рішення Антимонопольного комітету України від липня 2023 року про надання дозволу Павлу Щербаню на придбання пакета акцій, що забезпечує перевищення 25% голосів у вищому органі управління банку, шляхом викупу додаткової емісії на суму 232,087 млн грн.

• Протокол НАЗК про адміністративні правопорушення щодо Ростислава Шурми (лютий 2024 року), урядове рішення про дострокове припинення його повноважень у наглядовій раді НАК «Нафтогаз України» (грудень 2025 року), ухвала ВАКС про заочний арешт Ростислава та Олега Шурми (квітень 2026 року).

• Матеріали кримінального провадження НАБУ та САП щодо розкрадання 141,3 млн грн на «зелених тарифах» в окупованій частині Запорізької області, а також щодо спроби підкупу прокурора САП адвокатом Олексієм Носовим (затримання 4 червня 2024 року, сума хабаря — 200 000 доларів США).

• Дані Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради та Служби безпеки України щодо обсягів міскодингу в секторі азартних ігор (12-15 млрд грн загального обсягу, 7-8 млрд грн на місяць через одну установу, 54 млрд грн на рік — виплата зарплат у конвертах).

• Постанови Національного банку України про накладення штрафів на АТ «Банк Альянс»: від листопада 2024 року (15 051 000 грн) та від жовтня 2025 року (понад 83 500 000 грн сумарно) за порушення законодавства у сфері ПВК/ФТ.

• Матеріали судового процесу між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та АТ «Банк Альянс» щодо невиконання банківської гарантії на суму понад 1,8 млрд грн, виданої ТОВ «Юнайтед Енерджі». Позовні вимоги з урахуванням штрафних санкцій — 1,7 млрд грн.

• Публікації Luxembourg Herald та матеріали судових протистоянь між платіжними системами «Глобалмані» та «Лео», включаючи взаємні звинувачення у кримінальних провадженнях.