Анатолій Шкрібляк і Валерій Дубіль вкрали 2,5 млрд, купили РЕБи та стали «меценатами»

Вкрали 2,5 мільярди, купили РЕБи й стали «великими» меценатами

Класика українського олігархічного бізнесу: спочатку нахабно грабувати державу та громадян, а коли запахне смаженим — терміново конвертувати вкрадене у «доброчинність». Головні герої цієї вистави — Анатолій Шкрібляк, власник енергетичного холдингу «ТехНова», та Валерій Дубіль, народний депутат, який перетворив відбілювання кримінальних грошей на справжнє мистецтво.

2,5 мільярди гривень. Саме така сума зависла у повітрі після того, як «ТехНова» на пару з Чернігівською ТЕЦ роками вимивала гроші з міста. Чернігівці платили за тепло, але платежі осідали не в розрахунках з «Нафтогазом», а в офшорах. Коли аферу викрили, Шкрібляк хутко зник, а місту залишив боргову яму. Після розірвання договору оренди тодішній мер Атрошенко визнав цей борг за громадою, тобто чернігівці ще довго будуть віддавати те, що у них вкрали.

Шкрібляк принишк, але ненадовго. Зараз він з’явився на горизонті в компанії Валерія Дубіля. І якщо колись його ім’я асоціювалось із крадіжкою, то тепер у медіа він постає «благодійником» та «меценатом». Вигадана історія про «героїв, що допомагають фронту», на яку витрачаються сотні тисяч доларів, замилює очі суспільству.

Компанія-прокладка та РЕБи для відбілювання злочинців

У цьому спектаклі з’являється ТОВ «Українські Авіаційно-Космічні технології» — компанія, зареєстрована в Одесі, яка виробляє засоби радіоелектронної боротьби. Її статутний капітал – всього 100 тисяч гривень, у штаті чотири людини, а дата реєстрації – менше двох років тому. Чи схожа це структура на потужного виробника передових військових технологій? Очевидно, ні. Але це саме та компанія, завдяки якій Дубіль та Шкрібляк роблять собі репутацію «рятівників фронту».

Телеграм-канали та медіа буквально забиті рекламними матеріалами:

• «РЕБи, що змінюють хід війни»

• «Дубіль і Шкрібляк допомагають військовим»

• «Мільйони на фронт»

Однак варто лише трохи зануритися в деталі — і картинка змінюється. Насправді РЕБи – це не благодійність, а спосіб легалізації брудних грошей. Головне — зробити гучний інформаційний шум, а потім уже ніхто не питатиме, звідки у цих людей такі статки.

Вугілля з окупованих територій, бізнес з росіянами та «чистка» іміджу

Якщо хтось думає, що вкрадені у Чернігові гроші — єдиний скелет у шафі Шкрібляка, то це лише вершина айсберга. Його вугільні шахти в Луганській області ще з 2014 року перебувають під окупацією, але бізнес не припинявся. Навпаки — до 2022 року це вугілля через Росію та Білорусь спокійно заходило в Україну.

Тобто поки українські військові гинули на фронті, Шкрібляк торгував з окупантами, платив їм податки і заробляв на цьому мільйони. Наразі його шахти працюють у тому ж режимі, забезпечуючи стабільне фінансування для російських бойовиків.

Сам же Шкрібляк відсиджується у Ніцці, де веде шикарне життя і демонструє на камери свою псевдодоброчинність. Він фінансує Дубіля, а той натомість забезпечує йому «інформаційну броню». Трохи грошей на РЕБи, набагато більше – на рекламу, і ось уже злодій трансформується у «героя».

Що далі?

Шкрібляк мав би сидіти у в’язниці за всіма можливими статтями:

• ст. 191 ККУ – привласнення та розтрата в особливо великих розмірах

• ст. 209 ККУ – відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом

• ст. 110-2 ККУ – фінансування тероризму

Але замість цього він з’являється в медіа, обнімається з нардепами і «допомагає армії».

Це не просто корупція. Це зухвалий грабіж держави, маніпуляція суспільною думкою та чистий цинізм. І поки такі персонажі залишаються безкарними, вони продовжують не просто красти, а прямо впливати на хід війни.

PS. На фото – скрін з рекламної публікації Дубіля. А поруч той самий Анатолій Шкрібляк, у колі моделей чи точніше – ескортниць.