НОВА МИСТЕЦЬКА ОПТИКА У ТВОРЧОСТІ НАТАЛІЇ ХОДАКОВСЬКОЇ

У житті кожного художника бувають моменти, коли пензель раптом починає рухатися інакше. Не тому, що рука змінилася — змінюється внутрішня логіка, спосіб бачення світу, оптика, крізь яку митець читає реальність. Для Наталії Ходаковської, відомої як НаХод-ка, такий перелом стався після прочитання книжки Ванди Орлової «Ти — не просто митець: як стати історією, яку хочуть бачити і купувати» та участі у її авторському всеукраїнському культурно-мистецькому проєкті «Мозаїка спадщини України».

Саме ці два досвіди — інтелектуальний і практичний — стали каталізатором глибокої творчої трансформації, яка змінила не лише стиль, а й сам спосіб мистецької мови художниці.

Від реалізму — до власного художнього коду

НаХод-ка прийшла в живопис через класичний реалізм. Натюрморти, море, квіти — усе це стало школою, де вона ретельно вивчала структуру предметів, світлотінь, пропорції. Але саме після осмислення ідей з книги В.Орлової художниця вперше поставила собі питання: чи не час збудувати власний художній код? Техніка дала основу, але глибші сенси вимагали іншої мови.

«Світоплин»: мистецький прорив

У процесі роботи над проєктом «Мозаїка спадщини України» Наталія зіштовхнулася з новою відповідальністю митця — перед пам’яттю, культурою, країною. Саме тоді народилися її «потоки» — художні рухи світла й енергії, які більше говорять про внутрішній стан, ніж про форму. Вона дозволила емоції вести пензель. І це був її власний прорив.

Абстракція, наповнена символами

Досліджуючи теми та образи для проєкту «Мозаїка спадщини України», вона почала глибше читати український візуальний код. Журавлі, соняшники, мандали, солярні знаки — усе це з’явилося в її картинах як міст між сучасною художньою мовою та спадковими сенсами. Ці символи не просто доповнюють композицію — вони її ведуть.

Емоційний реалізм замість буквальності

У Наталії змінились творчі пріоритети: тепер важливі не контури предмета, а стан, який він викликає. Її роботи стали легшими, відкритішими до інтерпретацій. Глядач уже не «зчитує сюжет», а входить у простір відчуттів. Це і є емоційний реалізм — коли форма підпорядкована переживанню.

Світло як герой

Після глибокого занурення в проєкт В.Орлової про українську культурну спадщину художниця побачила світло як первинний зміст. Воно стало не ефектом, а смислом: рух, перелив, напрямок — усе підкорилося його логіці. Світло стало її підписом, способом розповідати про внутрішні стани без слів.

Рух як енергія стилю

Її полотна почали дихати хвилею, поривом, жестом. Навіть у спокійних композиціях з’явилася прихована динаміка — відчуття танцю енергій. Цей рух — відгук внутрішньої свободи, яку вона отримала, переосмисливши власну ідентичність.

Авторська кольорова мова

Новий етап приніс нову палітру. Синьо-золоті переходи, космічна глибина, світлі промені, теплі сонячні спалахи — це не просто кольори, а емоційні модулі. Її картини почали «світитися» зсередини — так, ніби колір став продовженням дихання.

Від техніки — до філософії

Стиль НаХод-ки тепер не обмежується манерою письма. Це цілісна концепція:
світло = енергія,
рух = емоція,
символи = код памʼяті.

Вона створює полотна, які не описують — вони відкривають внутрішній простір глядача.

Трансформація як шлях до себе

За змінами стилю стоїть зміна світогляду. Читання книжки Орлової дало їй інструменти для самовідкриття, а участь у «Мозаїці спадщини України» — відчуття місця у великому культурному ланцюзі. Її роботи тепер не просто про красу — вони про силу, свободу, ідентичність.

Від картини — до впливу

НаХод-ка сьогодні творить не «гарні полотна», а історії, які торкають. Кожна її робота — символічний жест, емоційна присутність, енергія, яка має намір впливати. Її мистецтво говорить — і говорить по-українськи.

Фінальна точка — і новий початок

Участь Наталії у фінальній виставці проєкту  «Культурна Спадщина України», де вона представила роботи в стилі арт-фолк, стала логічним продовженням нового етапу. Це вже зріла художниця, яка знайшла власний код і власну позицію. Її стиль змінився — і зміни ці стали доказом, що мистецтво рухається разом із людиною, яка його створює.

НаХод-ка — художниця, яка не просто освоїла нову техніку. Вона створила власну мистецьку мову, у якій світло має голос, символи пам’ятають, а рух веде вперед.

Її трансформація — це історія про те, як мистецтво здатне змінити людину. І як людина, змінюючись, може створити новий художній світ.

Facebook сторінка мисткині:  Наталія Ходаковська