Шевцова, Сосєдки, Ibox Bank і Concord: хто стояв за міскодингом на мільярди в Україні

Секторальний аналіз міскодингу в Україні: інституційні лазівки, ключові фігуранти та регуляторна протидія

Системний феномен міскодингу в національному фінансовому просторі

Міскодинг у сфері безготівкових розрахунків є одним із найбільш інвазивних інструментів мінімізації податкових зобов’язань та легалізації тіньових капіталів. У класичній архітектурі безготівкових операцій кожна транзакція, що здійснюється через платіжний термінал або інтернет-еквайринг, маркується чотиризначним кодом категорії продавця — Merchant Category Code (MCC). Цей ідентифікатор дозволяє еквайрам, емітентам та міжнародним платіжним системам (МПС) чітко диференціювати сутність операції та застосовувати відповідні тарифні й податкові правила.

Для операцій у сфері азартних ігор та бетінгу стандартним є код MCC 7995. Проте обслуговування транзакцій із цим кодом супроводжується підвищеними комісіями МПС та жорстким податковим контролем з боку держави. Суть схеми міскодингу полягає у свідомому заміщенні коду MCC 7995 на суміжні або повністю фіктивні коди (наприклад, купівля комп’ютерних ігор, оплата комунальних послуг або придбання будівельних матеріалів). Внаслідок цього кошти, які фактично спрямовувалися на поповнення гральних акаунтів у нелегальних онлайн-казино, відображалися у звітності як оплата побутових товарів чи послуг.

Економічні наслідки такого спотворення даних виявилися колосальними. За оцінками Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України (ТСК) під керівництвом народного депутата Ярослава Железняка, обсяг тіньового обігу грального бізнесу через схеми міскодингу сягав від 10 до 15 мільярдів гривень щомісяця. Це призводило до недоотримання державним бюджетом мільярдних податкових надходжень. Про ефективність регуляторного та правоохоронного тиску на схеми міскодингу свідчить динаміка податкових надходжень: якщо за весь 2022 рік онлайн-гемблінг сплатив до бюджету близько 550 мільйонів гривень, то лише за перші п’ять місяців 2023 року — після початку активних розслідувань БЕБ та блокування еквайрингових схем — сума сплачених податків зросла у чотири рази, перевищивши 2,2 мільярда гривень.

Антирейтинг фінансових махінаторів: банки, фінансові компанії та суми санкцій

У системі координат тіньового гемблінгу банківські установи та небанківські фінансові компанії відігравали роль розрахункових хабів. За даними розслідувань, до схем міскодингу було залучено щонайменше дев’ять банківських установ України, щодо яких Національний банк України (НБУ) застосував безпрецедентні за своєю жорсткістю заходи впливу.

Нижче наведено структурований антирейтинг фінансових установ, розподілений за категоріями суворості застосованих санкцій регулятора.

Спеціалізована ліквідаційна категорія банків

До цієї групи увійшли банківські установи, чиї ліцензії були повністю відкликані НБУ внаслідок систематичного порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також безпосередньої участі у транзакційних схемах грального бізнесу.

Банки, що зазнали значних фінансових санкцій та обмежень

Установи цієї категорії уникли процедури ліквідації, проте отримали рекордні штрафи та суворі обмеження на здійснення окремих видів фінансових операцій.

Важливе аналітичне застереження: у контексті ліквідаційних процесів НБУ часто згадується АТ «Місто Банк», чий мажоритарний акціонер Іван Фурсін (володів 97,18% акцій) тривалий час оскаржував дії регулятора в судах. Проте виведення «Місто Банку» з ринку, остаточно підтверджене Верховним Судом 28 липня 2025 року, не було пов’язане з транзакційним міскодингом. Банк визнали неплатоспроможним ще у грудні 2020 року через втрату великого профільного активу — підприємства з переробки сої в Херсонській області, що призвело до падіння капіталу нижче допустимого рівня.

Санкції щодо небанківських фінансових установ

Окрім банківського сектору, еквайрингову та транзитну допомогу тіньовим операторам надавали фінансові компанії, які також потрапили під жорсткі санкційні заходи регулятора.

Додатково НБУ застосував заходи впливу у вигляді письмових застережень до цілої низки установ, серед яких ломбарди («Платинум Скарб», «Галицький», «Про100Кредит») та фінансові компанії («Тайгер Фінанс», «Авра Фінанс», «Алькор Кепітал», «СБ «Ексельсіор Прайм», «Кредит-Капітал», «СБ «Смартпрогрес», «Тугато-Україна», «Кредіт Інвестмент Груп»). Це свідчить про тотальний характер ревізії фінансового ринку регулятором.

Ключові махінатори та архітектори схем: персональні профілі та кримінальний вимір

Масштабне функціонування схем міскодингу було б неможливим без безпосередньої участі топменеджменту фінансових установ та бенефіціарів грального бізнесу. На основі матеріалів БЕБ, СБУ та судових реєстрів можна детально реконструювати персональні профілі ключових організаторів та виконавців тіньових схем.

Клан АТ «Айбокс Банк» та платіжної системи LEO

Найбільш резонансною кримінальною справою у сфері міскодингу стало розслідування щодо керівництва АТ «Айбокс Банк».

Альона Шевцова — колишня єдина жінка-власниця та мажоритарний акціонер «Айбокс Банку», а також головний виконавчий директор (CEO) платіжної системи LEO. Правоохоронні органи визначають її як ключового організатора схеми легалізації понад 5 мільярдів гривень для нелегальних казино. Під її керівництвом було створено понад 20 підконтрольних фіктивних компаній, які відкрили рахунки в банку для прийому платежів під вигаданими призначеннями.

Перед запровадженням санкцій РНБО (які були введені в дію Указом Президента 12 квітня 2025 року) Шевцова здійснила переоформлення десятків об’єктів елітної нерухомості на свою матір та залишила межі України. З 2023 року вона разом із дітьми проживає в Дубаї (ОАЄ), де зареєструвала чотири нові компанії, а в лютому 2026 року відкрила в Лондоні фірму Odessys tech LTD.

Кримінальне провадження щодо неї ведеться за двома статтями КК України: ст. 203-2 (незаконна діяльність з організації азартних ігор) та ст. 209 (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом). Хоча у липні 2025 року справу було скеровано до суду після завершення спеціального досудового розслідування (in absentia), адвокатам Шевцової вдалося отримати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року (суддя Ольга Вдовиченко) про закриття справи через нібито закінчення строків розслідування. Проте Офіс Генерального прокурора оскаржив це рішення, і в листопаді 2025 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (колегія у складі суддів Наталії Білик, Олександра Ємця та Віктора Остапука) прийняв скаргу до розгляду (справа № 752/15954/25).

Спільницями та безпосередніми виконавицями схеми виступали топменеджери банку:

• Ірина Циганок — колишній директор департаменту бізнесу електронної комерції АТ «Айбокс Банк». Була оголошена у міжнародний розшук та затримана правоохоронними органами Республіки Польща для подальшої екстрадиції до України.
• Зоя Нестеровська — колишній начальник управління фінансового моніторингу АТ «Айбокс Банк». Переховується від органів досудового розслідування за кордоном, оголошена в міжнародний розшук.

Власниці Concord Bank та екосистема Concord Fintech Solutions

Олена Сосєдка та Юлія Сосєдка — рідні сестри, бенефіціарні власниці ліквідованого Concord Bank, засновниці інтегрованої фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions. Сестри Сосєдки працювали у фінансовому секторі з 1990-х років і створили єдиний в Україні банк з нуля виключно жінками-акціонерами. На кінець 2022 року вони також володіли британською компанією Electronic payment solutions LTD (по 50% акцій кожна).

Concord Bank звинувачували у проведенні масштабного міскодингу для онлайн-казино та реалізації штучних схем надування статутних капіталів клієнтів. Після відкликання ліцензії 1 серпня 2023 року сестри Сосєдки обрали активну лінію публічного та судового захисту. Вони довели в судах першої та апеляційної інстанцій (зокрема у Дніпропетровському окружному адмінсуді), що рішення НБУ про ліквідацію банку було протиправним, оскільки банк постійно виконував вимоги платіжних систем і не мав штрафів від Mastercard чи Visa. Попри судову перемогу та реєстрацію кримінальних проваджень щодо дій посадовців регулятора, ліквідація установи залишається незворотною через законодавчі обмеження.

Державний сектор та політичні наслідки

Андрій Кравець — колишній голова правління державного АТ «Укргазбанк». Його звільнення стало прямим наслідком політичного скандалу навколо роботи ТСК Верховної Ради. Після того як заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк оприлюднив матеріали розслідування, які прямо вказували на залученість інфраструктури еквайрингу державного банку до схем тіньового гемблінгу з обігом до 10 млрд грн на місяць, Андрій Кравець написав заяву про звільнення за власним бажанням. Банк визнав, що його технологічними недосконалостями скористалися недобросовісні учасники ринку, та заблокував термінали порушників.

Тіньовий ігровий бізнес: бенефіціари Parimatch

Головним споживачем послуг міскодингу був великий гральний бізнес, де ключову роль відігравав холдинг Parimatch.

• Едуард Швіндлерман та його дружина Тетяна Білоруська — засновники Parimatch, які розпочали букмекерську діяльність у 1994 році.
• Катерина Білоруська — їхня донька, яка згодом стала мажоритарним власником компанії через кіпрський офшор Firstpm Entertainment Ltd, що володіє ТОВ «Паріматч» зі статутним капіталом 60 млн грн.
• Сергій Портнов — міноритарний акціонер та CEO холдингу з 2015 року (громадянин Кіпру), який трансформував компанію в глобальну онлайн-платформу.

Через залученість до тіньових схем та використання мереж міскодингу банків Concord та Ibox для ухилення від сплати податків на рахунки компанії було накладено арешти, а сам бренд потрапив під тривалі санкції РНБО.

Міжнародні інвестори та внутрішній менеджмент Cominbank

Стефан Пол Пінтер (громадянин Великої Британії) — кінцевий бенефіціарний власник АТ «Комерційний Індустріальний Банк» (COMINBANK) відповідно до реєстру акціонерів.

Тетяна Путінцева — голова правління COMINBANK. Фінансова установа під її керівництвом накопичила рекордні штрафи за фінансовий моніторинг (135,15 млн грн у 2023 році та 31 млн грн у 2024 році). Путінцева публічно захищала позицію банку, стверджуючи, що в умовах війни комерційні банки були змушені оперативно проводити розрахунки, не маючи фізичної можливості швидко перевірити походження коштів. Вона також зазначала, що штрафи фінмоніторингу не несуть критичної загрози для життєздатності банків порівняно із високою обліковою ставкою НБУ.

Регуляторний зсув: боротьба з «дропами» та трансформація лімітів P2P

Ефективне перекриття каналів класичного карткового міскодингу у 2023–2024 роках змусило тіньові гральні платформи переорієнтувати свої фінансові потоки на P2P-інфраструктуру (перекази з картки на картку). Головним інструментом легалізації стали так звані «дропи» (або фінансові мули) — підставні особи, які за грошову винагороду передавали реквізити своїх карток та доступ до інтернет-банкінгу організаторам схем. Це призвело до аномального сплеску безготівкових операцій всередині банківської системи України.

Для протидії транзакційному флуду НБУ з 1 жовтня 2024 року запровадив тимчасове адміністративне обмеження на вихідні P2P-перекази для фізичних осіб у розмірі 150 000 гривень на місяць. Цей захід дозволив стабілізувати ситуацію та зупинити безконтрольний приплив нових дроп-карт.

З 1 квітня 2025 року НБУ змінив тактику: адміністративне обмеження у 150 000 гривень не було продовжене. Замість жорсткого державного регулювання контроль за P2P-транзакціями було покладено безпосередньо на банківські установи на основі підписаного Меморандуму про прозорість платіжних послуг, до якого приєдналися 44 банки та дві платіжні системи.

Згідно з положеннями Меморандуму, банки запровадили гнучку та поетапну систему лімітів для клієнтів, які не мають документально підтверджених джерел доходів:

Ці обмеження також поширюються на транзакції за реквізитами IBAN. Така стратегія дозволила ізолювати дроп-мережі від загального безготівкового обігу, мінімізувати використання платіжної інфраструктури для нелегального гемблінгу та зняти адміністративне навантаження зі звичайних користувачів, які здійснюють прозорі побутові перекази.

Висновки та прогнози розвитку національної платіжної екосистеми

Криза міскодингу стала потужним каталізатором для структурної трансформації фінансового моніторингу в Україні. Кейси ліквідації системних еквайрів тіньового ринку, таких як Ibox Bank та Concord Bank, продемонстрували готовність регулятора застосовувати максимально жорсткі санкції до порушників.

Судовий вимір протидії фінансовим махінаціям залишається вразливим місцем державної системи безпеки. Складні юридичні процедури, затягування строків досудового розслідування та виїзд фігурантів до закордонних юрисдикцій (таких як ОАЕ чи Велика Британія) суттєво ускладнюють процес реального покарання та конфіскації незаконно отриманих активів. Проте тиск з боку Офісу Генерального прокурора у вищих судових інстанціях створює прецеденти для відновлення закритих кримінальних проваджень.

У довгостроковій перспективі національна платіжна екосистема рухається до повної цифровізації та автоматизації процедур контролю. На зміну класичним адміністративним лімітам приходить скоринг у реальному часі на основі штучного інтелекту, що аналізує поведінкові фактори клієнтів. Відповідальність за чистоту безготівкових операцій остаточно перекладено на плечі самих фінансових установ, що змушує банки інвестувати у власну ІТ-інфраструктуру та відмовлятися від роботи із ризиковими сегментами бізнесу задля збереження банківських ліцензій та ділової репутації