Льовочкін, Фурсін, Цюпко: хто стоїть за спробою знищити історичний Печерськ 80-метровим хмарочосом біля Лаври

Будівельний паркан уже стоїть. Його винесли прямо під вікна житлового будинку — трохи далі, ніж дозволяють межі землевідведення. Мешканці прокинулися одного ранку, а там уже металеві листи, техніка, люди в касках. Це кут Цитадельної та Князів Острозьких, колишня Московська, 43/11. П’ятсот метрів від Великої Лаврської дзвіниці. Буферна зона ЮНЕСКО.

На цьому клаптику землі стоїть будівля 1930-х років — конструктивізм, військове училище зв’язку. Має офіційний статус цінної історичної забудови. Розташована в межах центрального історичного ареалу міста. І ось тепер її готують до демонтажу. На її місці має вирости житловий комплекс на 23 поверхи. 80 метрів угору — майже втричі вище за гранично дозволені 27.

Хто за цим стоїть? Відповідь веде до Лондона, Москви, окупованого Криму і кабінетів ліквідованого ОАСК.

Суддя Патратій і магія одного рішення
Уявіть собі ситуацію. Є містобудівні умови та обмеження, видані ще у 2018 році. Там чітко прописано: гранична висота — 27 метрів. Норми для історичного ареалу. Далі з’являється забудовник, якому ці 27 метрів не підходять. Йому треба 80. І він іде до суду.

Не до будь-якого суду — до Окружного адмінсуду Києва. Того самого, який у професійному середовищі називали «супермаркетом рішень». Справа № 640/10699/20. Суддя Олена Патратій. 17 липня 2020 року вона виносить вердикт: визнати протиправним і скасувати пункт 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження». Той самий пункт, який обмежував висоту.

Одне рішення — і юридичної перешкоди більше не існує.

Позивачем виступало ТОВ «Будінвестиції». Що це за компанія — трохи далі. Поки що важливо інше: коли Департамент містобудування та архітектури КМДА спробував оскаржити це рішення, в апеляції справа лягла до суддів Михайла Кобаля, Наталії Бужак і Лариси Костюк. Вони дружно відхилили скаргу. Обмеження залишилися скасованими. Шлях для 80 метрів було розчищено.

Пам’яткоохоронні організації, зокрема активісти «Мапи Реновації» та громадська ініціатива «Зберегти Квіти України», одразу забили на сполох. Але судова машина вже відпрацювала.

До речі, за даними аналітичної платформи «Опендатабот», суддя Патратій фігурувала у значній кількості резонансних земельних справ на Печерську. Це не поодинокий епізод — це система. ОАСК ліквідували у 2022 році, але його «спадок» продовжує працювати. Рішення ніхто не переглядав.

Лондонський слід і тінь Льовочкіна
Тепер про тих, хто стоїть за «Будінвестиціями». Архітектура власності тут нагадує матрьошку — відкриваєш одну, а всередині інша.

Основний співзабудовник — британська компанія GMC ALLIANCE LLP, зареєстрована в Лондоні. Номінальним бенефіціаром значиться громадянин України Микола Косенко, 1967 року народження. Але Косенко — це лише верхній шар.

Він багаторічний помічник і керівник юридичних осіб, які належать Івану Фурсіну. А Фурсін — народний депутат кількох скликань, бізнесмен, і головне — молодший партнер і довірена особа Сергія Льовочкіна.

Льовочкін. Колишній голова Адміністрації Президента часів Януковича. Один із лідерів забороненої проросійської партії ОПЗЖ. Людина, яка публічно позиціонувала себе як глибоко релігійного мецената православної церкви.

І ось тут варто зробити паузу. Бо це важливо.

За даними журналістських розслідувань, зокрема проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) та Центру протидії корупції, станом на 2023 рік Сергій Льовочкін мав чинний дипломатичний паспорт Російської Федерації. Не прострочений. Не анульований. Чинний. Людина, яка роками приймала закони в українському парламенті, мала документ держави-агресора.

У GMC ALLIANCE LLP є ще один партнер — Дмитро Крейнін. Колишній зять Володимира Литвина, екс-спікера Верховної Ради. Крейнін щільно інтегрований у бізнес-проєкти групи Льовочкіна. Такі собі сімейно-політичні зв’язки, які тягнуться з Лондона до Києва.

Цюпко: ювелірні прикраси, банкрутство і російський ІПН
Другий ключовий гравець — Сергій Вікторович Цюпко, 1963 року народження, родом із Сумської області. Він є одноосібним власником ТОВ «Будінвестиції» — того самого позивача, який через суд скасував обмеження висотності.

Біографія Цюпка — це готовий сценарій для фінансового трилера. До 2012 року він контролював цілу імперію: ПАТ «Київський ювелірний завод» із річним оборотом близько півмільярда гривень, будівельний трест «Південзахідтрансбуд» і АТ «Банк “Таврика”», 39-й за обсягом активів в Україні.

А потім усе посипалося. Банк «Таврика» використовувався як внутрішній розрахунковий центр для будівельного бізнесу Цюпка. За даними юристів, які представляють інтереси постраждалих вкладників, понад 30% кредитного портфеля — приблизно 1,2 мільярда гривень — було видано 11 фірмам, афілійованим із самим Цюпком. Під заставу йшли об’єкти нерухомості з суттєво завищеною оцінкою.

У 2012 році Нацбанк зажадав повернення стабілізаційного кредиту на 160 мільйонів гривень. І що робить Цюпко? Переводить усі розрахункові рахунки КЮЗ із «Таврики» до російського «Сбербанку». Банк залишається без оборотних коштів. Далі — ліквідація. Вкладники — з нічим.

А потім 2014 рік. Окупація Криму. І Цюпко оперативно отримує російський ІПН через окупаційні органи влади півострова. Його компанія ТОВ «Жемчужина Криму» перереєстровується за законодавством РФ. За даними російських реєстрів, Цюпко особисто фігурував там як співзасновник аж до вересня 2022 року. Сьогодні контроль зберігається через ПАТ «КЮЗ», яке володіє 50% кримської компанії.

При цьому сам КЮЗ офіційно перебуває у стані припинення з 2015 року. Але торгові марки виведено особисто на Цюпка. І завод продовжує торгувати прикрасами. Мертва юридична особа, живий бізнес.

Є й зовсім свіжий факт: підконтрольне Цюпку ТОВ «Кварцсамоцвіти» нещодавно отримало від Держгеонадр спецдозвіл на видобуток топазу, берилу, моріону та п’єзокварцу на Житомирщині. Тобто людина з російським податковим номером і бізнесом у Криму продовжує отримувати державні преференції в Україні.

Це не просто бізнес. Це системне явище.

Як працює зв’язка «церква — спецслужби — забудова» у випадку Цюпка
Сергій Цюпко — не просто забудовник із сумнівною фінансовою історією. У нього є ще один вимір діяльності, про який рідко говорять відкрито.

Станом на кінець серпня 2022 року він офіційно входив до складу Опікунської ради російського «Фонду підтримки будівництва православних храмів у місті Москві». Це так звана програма «200 храмів» під патронатом патріарха Кирила Гундяєва.

Тепер подивіться, хто ще входить до цієї ради. Сергій Собянін, мер Москви. Михайло Мішустін, голова уряду РФ. Олексій Міллер, голова правління «Газпрому». Ігор Сєчін, голова «Роснефти». Ігор Щоголєв, член Ради безпеки РФ. Володимир Якунін, екс-глава «РЖД». Це не релігійний гурток — це закритий клуб військово-політичного керівництва країни-агресора.

І серед них — Сергій Цюпко. Громадянин України. Власник компанії, яка будує в Києві.

Окремий канал — контакти з Патріархом Єрусалимським Феофілом III. За даними дослідження, опублікованого аналітичним центром StateWatch, цей зв’язок активно використовується російськими спецслужбами для просування концепції «русского мира» на Близькому Сході та дискредитації ПЦУ. Цюпко тут виступає як один із непублічних комунікаторів.

Цікава деталь: у попередні роки він одночасно був членом опікунської ради єврейської релігійної громади синагоги Розенберга на Щекавицькій у Києві. Диверсифікація лобістських контактів у чистому вигляді. Жодного релігійного фанатизму — лише прагматичне використання релігійних інституцій як майданчиків для впливу.

80 метрів над зсувонебезпечними схилами: що кажуть геологи
Забудовники люблять говорити про «сучасні технології», які дозволяють будувати будь-де. Але Печерськ — це не абстракція. Це конкретна геологія.

Печерські пагорби традиційно визнаються зсувонебезпечними. За даними Інституту геологічних наук НАН України, опублікованими у фаховому виданні «Геологічний журнал» у 2023 році, активізація зсувних процесів на схилах Дніпра в районі Печерська фіксується щонайменше з 2016 року. Додаткове статичне й динамічне навантаження від 23-поверхової споруди з підземними рівнями паркінгу може спровокувати деформацію фундаментів не лише історичних будівель, а й звичайних житлових будинків поруч.

До речі, мешканці сусіднього будинку вже фіксують перші проблеми. Будівельний паркан стоїть із порушенням меж ділянки. Вібрація від підготовчих робіт відчувається у квартирах. Люди бояться, що їхній будинок «попливе» разом зі схилом.

Навпроти майбутньої забудови розташований Введенський монастир. Це не просто релігійна споруда — це частина сформованого століттями силуету печерських пагорбів. 80-метрова свічка житлового комплексу просто знищить цей візуальний ряд. Грубо, без жодного архітектурного діалогу з оточенням.

У 2021 році міжнародна організація ICOMOS, яка є консультативним органом ЮНЕСКО, опублікувала звіт щодо стану збереження об’єктів всесвітньої спадщини в Києві. У документі окремо наголошувалося на неприпустимості висотного будівництва в буферних зонах без комплексної оцінки впливу на культурний ландшафт. Цей звіт є у відкритому доступі на сайті ЮНЕСКО. Його просто проігнорували.

Фінансова піраміда в центрі Києва: кому дістануться гроші
Давайте подивимося на цей проєкт очима потенційного інвестора. Ви купуєте квартиру в житловому комплексі преміум-класу на Печерську. Вам обіцяють вид на Лавру, елітне оточення, престижну адресу.

Але юридична конструкція проєкту така, що ваші гроші йдуть у структуру, де кінцеві бенефіціари — особи з російськими дипломатичними паспортами, з активами в окупованому Криму, зі зв’язками у військово-політичному керівництві РФ.

Що станеться, якщо завтра РНБО введе санкції проти Льовочкіна, Фурсіна або Цюпка? А такі санкції вже вводилися проти багатьох фігур із їхнього оточення. Будівництво зупиниться. Активи заморозять. Інвестори залишаться без квартир і без грошей. Це не гіпотетичний сценарій — ми це проходили на десятках київських довгобудів.

За даними профільного видання Property Times, станом на середину 2025 року в Києві налічується понад 40 житлових комплексів із затримкою введення в експлуатацію понад 12 місяців. Частина з них має схожу структуру власності — офшорні компанії, номінальні власники, непрозорі схеми фінансування.

Лондонська GMC ALLIANCE LLP у цій схемі відіграє роль ширми. Кошти інвесторів акумулюються через українське ТОВ «Будінвестиції», а потім розподіляються вже за кордоном. Проконтролювати цей рух українським органам фінансового моніторингу вкрай складно.

Що можна зробити просто зараз: алгоритм протидії
Ситуація не безнадійна. Юридичні інструменти для зупинки цього будівництва існують. Вони розкидані між різними органами влади, і їх потрібно просто почати застосовувати.

Міністерство культури та інформаційної політики має повноваження видати негайний припис про зупинення будь-яких робіт. Без письмового дозволу Мінкультури жодні будівельні роботи в межах історичного ареалу не є законними. Це пряма норма закону.

Департамент охорони культурної спадщини КМДА може включити будівлю училища зв’язку до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Це автоматично накладає мораторій на будь-яку перебудову чи знесення.

Департамент територіального контролю Києва має підстави демонтувати будівельний паркан — через винесення огорожі за межі відведеної ділянки. Це суто технічне, але дієве рішення.

Київська міська прокуратура може оскаржити дозвіл на будівництво в судовому порядку, спираючись на порушення обмежень висотності. Судове рішення 2020 року не є вироком на віки — його можна переглядати за нововиявленими обставинами.

Міжнародний трек теж важливий. Офіційне звернення до Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО із фактами порушення режиму буферної зони Києво-Печерської Лаври може запустити процедуру моніторингу. А це вже репутаційний удар, якого українська влада зазвичай намагається уникати.

Зведена таблиця фігурантів розслідування

Фігурант	Роль у проєкті	Зв’язки / контекст	Ризики та наслідки
Сергій Льовочкін	Кінцевий бенефіціар через GMC ALLIANCE LLP	Колишній голова АП часів Януковича, лідер забороненої ОПЗЖ, дипломатичний паспорт РФ (дані «Схем», ЦПК)	Ризик санкцій РНБО, замороження активів, втрата коштів інвесторів
Іван Фурсін	Молодший партнер Льовочкіна, фактичний власник активів	Народний депутат попередніх скликань, бізнес-партнер Льовочкіна	Тіньове управління через номінальних власників
Сергій Цюпко	Одноосібний власник ТОВ «Будінвестиції», забудовник	Екс-власник банку «Таврика» (ліквідовано), активи в Криму, російський ІПН, член опікунської ради РПЦ у Москві	Пряма співпраця з окупаційною владою РФ, виведення коштів вкладників (~1,2 млрд грн)
Микола Косенко	Номінальний бенефіціар GMC ALLIANCE LLP	Багаторічний помічник Івана Фурсіна	Ширма для приховування реальних власників
Олена Патратій	Суддя ОАСК, справа № 640/10699/20	Скасувала обмеження висотності (80 м замість 27 м) у липні 2020 року	Створення юридичного прецеденту для руйнування історичного ареалу
Михайло Кобаль, Наталія Бужак, Лариса Костюк	Судді апеляції, відхилили скаргу КМДА	Забезпечили остаточне скасування обмежень висотності	Блокування законних механізмів захисту охоронних зон

Джерела, використані в розслідуванні

Єдиний державний реєстр судових рішень — рішення ОАСК у справі № 640/10699/20 від 17 липня 2020 року (суддя Патратій О.В.), а також матеріали апеляційного провадження. Прямий доступ до повних текстів рішень через реєстр.
«Схеми» (Радіо Свобода) — журналістське розслідування щодо дипломатичного паспорта РФ Сергія Льовочкіна, опубліковане у 2023 році. Підтверджує наявність чинного російського документа.
Центр протидії корупції — аналітичні матеріали щодо активів і зв’язків групи Льовочкіна-Фурсіна, зокрема в контексті фінансування ОПЗЖ.
Дані британського реєстру Companies House — інформація про GMC ALLIANCE LLP, склад партнерів (Микола Косенко, Дмитро Крейнін), дати реєстрації.
Російський ЄДРЮЛ та кримські реєстри — дані про ТОВ «Жемчужина Криму», перереєстрацію за законодавством РФ у січні 2015 року, наявність російського ІПН у Сергія Цюпка, склад засновників станом на вересень 2022 року.
Офіційний сайт «Фонду підтримки будівництва православних храмів у місті Москві» — склад Опікунської ради, включно із Сергієм Цюпком, чинний станом на серпень 2022 року.
StateWatch — аналітичне дослідження щодо використання релігійних каналів (зокрема Єрусалимського Патріархату) російськими спецслужбами. Містить згадки про роль Цюпка як комунікатора.
«Геологічний журнал» (Інститут геологічних наук НАН України) — публікація 2023 року щодо активізації зсувних процесів на схилах Дніпра в районі Печерська. Обґрунтовує техногенні ризики висотного будівництва.
Звіт ICOMOS щодо стану збереження об’єктів всесвітньої спадщини в Києві (2021) — доступний на сайті ЮНЕСКО. Містить рекомендації щодо недопущення висотного будівництва в буферних зонах.
Property Times — галузеве видання, статистика щодо довгобудів Києва станом на середину 2025 року.
«Опендатабот» — аналітична платформа, дані щодо судової практики судді Патратій та резонансних земельних справ на Печерську.
Матеріали громадських ініціатив «Мапа Реновації» та «Зберегти Квіти України» — фотофіксація порушень, свідчення мешканців, дані про винесення будівельного паркану за межі землевідведення.