Сергій Мунтян. Досвідчений “схемщик” очолив БЕБ Одещини?
Велика війна не лише втручається у життя та долі порядних людей, а й змінює плани шахраїв та корупціонерів, які довгі роки розкрадали благополуччя українців.
Службово-злодійська кар’єра чиновника фіскальної служби Сергія Мунтяна всі роки була стрімкою та звивистою. За часів Януковича Мунтян керував Одеським УБЕЗом, і місцеві бізнесмени на собі відчули жорсткий стиль його роботи.
Мунтян вміло тероризував та грабував бізнес, налагодив стабільне переміщення контрабандних товарів та контролював постачання наркотиків через одеську митницю.
Коли голова ДФС Мирослав Продан проголосив реформу ГУВС, керувати службою призначили Ігоря Шкурата. Новий начальник відзначився багатьма дикуватими витівками, але, якщо говорити про Мунтяна, то він був запрошений до Києва і отримав від Шкурата посаду начальника відділу оперативного забезпечення територіальних органів ДФС західних регіонів України.
Насправді це означало, що Мунтяну доручалося організувати та використовувати систему регулярного отримання хабарів від керівників митниці та ДФС в областях шляхом шантажу та незаконного збору інформації про їхній спосіб життя.
Компроматом вважалась надмірна схильність до пияцтва, захоплення наркотиками, надто яскравий позашлюбний секс та гомосексуалізм у будь-якому варіанті.
С. Мунтян непогано справлявся з новою роботою, і це не залишилося непоміченим. У 2021 році його призначили виконувачем обов’язків начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області.
Через призначення до публічного поля потрапили формальні дані про кар’єру Мунтяна.
З 2010 по 2015 рік він працював на посадах заступника начальника та начальника управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в Одеській області, у 2015 пішов до УБЕЗ АРК, а згодом очолив відділ в управлінні захисту економіки в Миколаївській області.
У 2017 році Мунтян встиг побувати заступником начальника відділу з організаційно-аналітичної роботи управління з обслуговування Одеської, Миколаївської та Херсонської областей Департаменту протидії наркозлочинності, начальником відділу економічної та інформаційної безпеки регіональної філії «Одеська залізниця» та начальника управління внутрішньої безпеки Закарпаття області.
На нову посаду Сергій Мунтян прийшов з посади начальника управління протидії економічним правопорушенням Головного управління ДФС у Києві.
У наданій декларації призначенець Мунтян вказав 361 тисячу 948 гривень річної зарплати та старенький Honda Accord 2005 року і не вказав приватний будинок у районі Великого Фонтану (Одеса, вул. Урожайна, 8а) та Toyota Land Cruiser 200 вартістю 80 тисяч доларів (номерний знак ВН0002СТ).
Контроль грошових витрат Сергія Мунтяна ускладнює те, що його дружина Любов Калініченко працює суддею в Київському райсуді Одеси, що частково пояснює добробут подружжя та унеможливлює прискіпливий контроль за його статками.
На момент призначення Мунтяна Державна фіскальна служба вже перебувала у стані ліквідації, оскільки з 29 серпня 2019 року Державна податкова служба України у Миколаївській області офіційно розпочала виконання всіх належних функцій та повноважень.
Крім того, прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що податкову поліцію також ліквідують до 1 січня 2021 року. 12 травня Кабмін ініціював створення Бюро економічної безпеки, яке було покликане замінити податкову та департамент «К» СБУ.
Озброєний цим знанням, Сергій Мунтян працював у Миколаєві потужно та по-новому.
Основу його діяльності традиційно становило здирництво грошей у місцевих підприємців, платне заступництво нелегальних АЗС та знамениті «скручування», фінансові махінації з податком на додану вартість.
Паралельно він разом зі своєю командою почав вибудовувати нову фіскально-корупційну піраміду, плануючи скупити для цього необхідні керівні посади у новій структурі Бюро економічної безпеки України.
Мунтян запевняв, що це питання він уже обговорив і погодив з київськими колегами і тероризував миколаївських комерсантів, вимагаючи, аби вони активніше «здавали» гроші на покупку посад у БЕБі.
Фактично, податкової міліції вже не існувало у природі, а Бюро економічної безпеки України ще не закінчило формувати Центральний апарат і структуру в регіонах і тому не проводило службових конкурсів.
Але нестабільна відомча ситуація не збентежила Сергія Мунтяна. Він якимось чином все ж таки виборов посаду начальника БЕБу в Миколаївській області і відразу почав формувати команду з-поміж місцевих фіскалів та співробітників інших правоохоронних органів.
Зарплати майбутніх співробітників Бюро економічної безпеки Миколаєва приємно дивували своєю навіть не європейською, а цілком американською солідністю. Аналітикам Бюро Мунтян обіцяв оклад у 10-15, а детективам у 20 тисяч доларів США.
За неперевіреними чутками, передача до Києва грошей за вакансії збіглася в часі з російським вторгненням, і це зірвало далекосяжні плани перевертня в погонах.
Сергій Мунтян негайно зірвався з насидженого місця, але вирушив не на фронт, а трохи далі від нього, до знайомого йому з колишніх фіскальних пограбувань міста Одеси.
Образ героїчної Одеси, що мінує пляжі, зводить блокпости і виживає під ударами ворожих ракет, у нашому розумінні зовсім не поєднується зі «скрутками» та вимаганнями корумпованих українських чиновників. Що має на увазі керівництво контрольного відомства, призначаючи начальником ТУ Бюро економічної безпеки на Одещині досвідченого кримінального «схемника» Сергія Мунтяна, невідомо.
Зрозуміло інше. Чиновники фіскальних відомств (які б назви ті не носили) не вміють і не хочуть займатися нічим, крім рекету, крадіжок та фінансових афер, і велика народна війна з російським агресором нічого не змінила в їхньому ставленні до життя та співвітчизників.
Їхні високі покровителі теж, мабуть, нікуди не поділися, бо одесити звернули увагу на відсутність у списках контрабандистів, на яких держава наклала санкції, імен Сергія Мунтяна та його основних спільників.
У практичному сенсі це означає, що озброєні війною українці повинні самі припиняти розбійницьку діяльність цих персонажів, допоки не настане переможний мир і всі мунтяни Батьківщини не зникнуть назавжди, як сумний елемент злочинного минулого з історії колишньої, довоєнної України.